ТУФУРИ

[від ісл. thufa - купина, горбик * рос. туфури; англ. hummock; нім. Presseishügel] - невеликі, висотою 0,25-0,5 м, горби пучення (мікро-гідролаколіти). Утворюються завдяки видавлюванню (пученню) поверхневих шарів порід лінзами замерзлих в товщі підземних вод. Зустрічаються на зволожених ділянках в зоні вікової мерзлоти. Ісландський різновид горбів пучення. Для районів розповсюдження туфурів характерний своєрідний туфурний рельєф.
Рис. 1. Туфури в альпійській зоні на схилі гори Кенія