СИНЕРГЕТИКА

[від лат. synergos –той, що діє спільно] – міждисциплінарний напрям наукових досліджень, який вивчає зв’язки та їх наслідки, що утворюються між елементами структури (підсистемами) складних відкритих природних систем в результаті інтенсивного обміну речовиною і енергією з навколишнім середовищем у нерівноважних умовах. Узгоджена поведінка підсистем (самоорганізація) приводить до підвищення ступеня їх впорядкованості (зменшення ентропії). Теоретичну основу С. скла-дають термодинаміка нерівноважних процесів, теорія випадкових процесів, теорія нелінійних коливань і хвиль. Основними напрямами С. є теорія динамічного хаосу, теорія детермінованого хаосу, теорія фракталів, теорія катастроф, лінгвістична С. і прогностика. Принципи і методи С. активно використовуються в геологічних науках.