САРМАТСКИЙ ЯРУС

[від племені Сармати, що в давнину населяло Причорномор’я] – регіоярус міоценового відділу неогенової системи Понто-Каспійської області (Сх. Паратетісу). За регіональною стратиграфічною схемою поділяється на 3 під’яруси: нижній – волинський, середній – бесарабський і верхній – херсонський. Вперше виділений австрійським геологом М. Гернесом (1847) під назвою „церитові шари”. Назву „С.Я.” вперше запропонував видатний австрійський геолог Е. Зюсс (1866). В Пд. Україні і Цн. Європі представлений морськими і континентальними відкладами – глинами, вапняками, пісками, пісковиками. За Міжнародною хроностратиграфічною шкалою відклади С.Я. відповідають переважно тортонському ярусу.