РЕЛЬЄФ

[від фр. relief – опуклість] – сукупність усіх нерівностей (форм) земної поверхні окремої ділянки, або Землі в цілому. Р. розглядається як тривимірне тіло, хоча деякі дослідники вважають його поверхнею розділу між літосферою та атмосферою (гідросферою). За розмірами форм розрізняють мегарельєф, макрорельєф, мезорельєф, мікрорельєф та нанорельєф; за типом рельєфоутворення – гори та рівнини; за середовищем утворення – субаеральний і субаквальний; за переважанням руйнування або нагромадження рельєфоутворювальних порід – денудаційний і акумулятивний; за генезисом (зв’язком з ендогенними та екзогенними рельєфоутворювальними процесами) – тектонічний, вулканічний, гравітаційний, делювіальний, флювіальний, карстовий, льодовиковий, еоловий та ін.; за віком – сучасний та палеорельєф; за співвідношенням ендогенних та екзогенних рельєфоутворювальних факторів – морфоструктурний та морфоскульптурний тощо. Формується Р. у результаті спільного впливу на поверхню літосфери ендогенних та екзогенних процесів. Під впливом ендогенних процесів утворюються нерівності великого масштабу, які здебільшого співпадають з геологічними структурами (морфоструктура). Екзогенні процеси руйнують і знижують їх, ускладнюють меншими формами (морфоскульптура). В цілому екзогенні процеси спрямовані переважно на згладжування нерівностей, що утворилися під впливом ендогенних факторів. Важливу роль у рельєфоутворенні відіграють процеси саморегуля-ції геоморфологічних систем, а також антропогенна діяльність.