ПРОТЕРОЗОЙСЬКИЙ ЕОН

[від гр. proteros – первинний; zoe – життя + гр. aion – вік, епоха] – давній етап (2,5-0,542 млрд рр. тому) геологічної історії Землі, великий підрозділ геохронологічної шкали. Згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії) в межах П.Е. виділяють палеопротерозойську (2,5-1,6 млрд рр. тому), мезопротерозойську (1,6-1,0 млрд рр.) та неопротерозойську (1,0-0,542 млрд рр. тому) ери. В межах ер виділяють наступні періоди: сидерій, ріасій, орозірій, статерій (палеопротерозой), калімій, ектазій, стеній (мезопротерозой), тоній, кріогеній, едіакарій (неопротерозой). В країнах Східної Європи в межах П.Е. (мезо- і неопротерозою) продовжують додатково виділяти рифей та венд. Для раннього (палео-) протерозою характерно формування земної кори континентального типу, утворення в її межах розломів, прояв тріщинного магматизму. На початку палеопротерозою (2,4 млрд рр. тому) розколюється суперконтинент Кенорленд. У кінці палеопротерозою відбувається сходження материків і формування суперконтиненту Колумбія (близько 1,8 млрд рр. тому). В першій половині мезопротерозою він роздроблюється на уламки, які на початку неопротерозою (0,9 млрд рр. тому) сходяться і утворюють суперконтинент Родінію. В іншій частині земної поверхні утворюється гігантський океан Панталаса. Формуються перші грубоуламкові та червоноколірні відклади. Кліматичні умови періодично змінювались. Декілька разів наступав льодовиковий період (2,3; 09; 08; 06 млрд рр. тому). У морських басейнах завдяки діяльності фотосинтезуючих бактерій та синьо-зелених водоростей формувались строматоліти та залізисті кварцити (джеспіліти). Важливою подією розвитку органічного світу було виникнення еукаріотів, пізніше – багатоклітинних організмів. В протерозої відбувались активізації тектонічних рухів (карельська та ранньобайкальська складчастість). В кінці П.Е. на платформах розпочинає формуватися осадовий чохол. У водоймах панували водорості та безскелетна фауна. Впродовж протерозою відбувалось формування Східноєвропейської платформи. Вздовж її пд.-сх. і пд. меж простягалася Карпатсько-Кавказька геосинкліналь. На породах архейського віку накопичувались різноманітні відклади, які в середині П.Е. під впливом інтенсивного розігрівання земної кори і тектонічних рухів були метаморфізовані і зім’яті у складки. Ці породи виходять на поверхню на половині території Українського щита (Приазовський, Придніпровський, Кіровоградський, Росинсько-Тікичський, Дністровсько-Бузький мегаблоки). В неопротерозої в морських басейнах на пд.-зх. окраїні платформи формувався осадовий чохол, породи якого близькі за складом до порід нижнього палеозою.
Рис. 1. Підрозділи протерозойського еону, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Еон Ера Період
Вік (початок-кінець)
млн років
Протерозой Неопротерозой  Едіакарій 635 - 541
  Кріогеній 720 - 635
  Тоній 1000 - 720
Мезопротерозой   Стеній 1200 - 1000
  Ектазій 1400 - 1200
  Калімій 1600 - 1400
Палеопротерозой   Статерій 1800 - 1600
  Орозірій 2050 - 1800
  Ріасій 2300 - 2050
  Сидерій 2500 - 2300