ПЛЕЙСТОЦЕНОВИЙ ВІДДІЛ

[від гр. pleistos – найбільш, kainos – новий] – відклади, які утворилися впродовж плейстоценової епохи четвертинного періоду (2,58-0,0117 млн рр. тому). У складі П.В. за сучасною Міжнародною хроностратиграфічною шкалою виділяють 4 яруси: гелазький (2,58-1,8 млн рр.), калабрійський (1,8-0,781 млн рр.), середній плейстоцен (0,781-0,126 млн рр.) і верхній плейстоцен (0,126-0,0117 млн рр.). Два перших об’єднуються у еоплейстоцен (підвідділ або розділ), два останніх – у неоплейстоцен. На території України відклади П.В. плащеподібно перекривають більш давні товщі, за винятком окремих ділянок Українського щита, Карпат та Криму. Серед континентальних відкладів виділяють льодовикові, водно-льодовикові, лесові та алювіальні утворення. Найбільш розповсюджені лесові відклади, що сформувались впродовж холодних етапів. У межах платформної України в складі П.В. виділено (за схемою М.В. Веклича) 20 горизонтів: берегівський, березанський, крижанівський, іллічівський, широкинський, приазовський, мартоноський, сульський, лубенський, тилігульський, завадівський, дніпровський, кайдакський, тясминський, прилуцький, удайський, витачівський, бузький, дофіновський, причорноморський. Морські П.В. (піски, глини, суглинки, алеврити, вапняки, конгломерати) поширені лише на узбережжі Азовського і Чорного морів.
Таблиця 1: Плейстоценовий відділ у складі четвертинної системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Система Відділ Ярус Вік, млн
рр. тому
  Четвертинна   Голоценовий    0,0117 - 0
Плейстоценовий   Верхній 0,126 - 0,0117
  Середній  0,781 - 0,126
  Калабрійський  1,80 - 0,781
   Гелазький  2,58 - 1,80