ПАЛЕОМАГНІТНІ ЕПОХИ

[від гр. від гр. palaios – давній, magnetis – магніт + гр. epoche] – часові інтервали в історії Землі, протягом яких переважала одна полярність магнітного поля Землі (пряма чи обернена). Зміна полярності відбувається одночасно по всій поверхні Землі протягом приблизно 10-50 тис. рр. Останній раз зміна полярності відбулася близько 730 тис. рр. тому. Частині з П.Е. присвоєно імена видатних палеомагнітологів: Брюнеса, Матуями, Гауса і Гільберта. В межах епох виділяються менші за тривалістю інтервали тієї чи іншої полярності, які називаються геомагнітними епізодами. Синонім – геомагнітні епохи.