ПАЛЕОГЕНОВА СИСТЕМА

[від гр. palaios – давній, genesis – походження] – перша знизу система кайнозойської ератеми. Відклади, які утворились впродовж палеогенового періоду. Вперше виділена нім. геологом К. Науманом (1866). Раніше входила до складу третинної системи. Розділяється на 3 відділи: нижній – палеоценовий, середній – еоценовий та верхній – олігоценовий. У зв’язку із значною різноманітністю фацій і органічних залишок частіше використовують шкалу, розроблену на основі кореляції відкладів Паризького, Бельгійського і Лондонського басейнів. Таке розчленування П.С. покладено в основу Міжнародної хроностратиграфічної шкали. В Україні активно використовується шкала ярусного поділу палеоцену і еоцену, яка розроблена на основі вивчення неперервного розрізу Першого пасма Кримських гір. На території України палеогенові відклади поширені повсюдно. Розрізняють три типи розрізів: північний (Дніпровсько-Донецька западина та прилеглі до неї пн. та пн.-зх. території), південний (від Українського щита до гірського Криму), західний (Карпатська споруда). В межах Пн. України відклади П.С. складаються переважно з теригенних безкарбонатних порід – пісків, пісковиків, глин, алевритів, алевролітів, опок, трепелів та ін. Загальна потужність П.С. досягає 150-200 м. На півдні України палеоценові і еоценові відклади П.С. складаються майже повністю з карбонатних порід (вапняків, мергелів, карбонатних глин, пісків і пісковиків), олігоценові – тільки з безкарбонатних (майкопських глин). Загальна потужність П.С. в межах Пд. України досягає 3-3,5 км. Палеогенові відклади Карпат представлені перешаруванням аргілітів, алевролітів, пісковиків, гравелітів (палеоцен та еоцен) та бітумінозних аргілітів (олігоцен). З П.С. пов’язані родовища нафти і газу (Передкарпаття), бурого вугілля (Дніпровський буровугільний басейн), марганцевих руд (Нікопольський басейн), титано-ільменитових розсипів. Породи П.С. широко використовуються як будівельні матеріали (вапняки, глини, скляні піски, трепели та опоки).

Таблиця 1: Підрозділи палеогенової системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)

Система Відділ Ярус Вік, млн
рр. тому
  Палеогенова   Олігоценовий  Хаттський  28,1—23,03
 Рюпельський  33,9—28,1
  Еоценовий  Приабонський  37,8—33,9
 Бартонський  41,2—37,8
 Лютецький  47,8—41,2
 Іпрський  56,0—47,8
  Палеоценовий  Танетський  59,2—56,0
 Зеландськй  61,6—59,2
 Данський 66,0—61,6