ОРДОВИЦЬКИЙ ПЕРІОД

[від стародавнього кельтського племені Ordovices, що проживало на території Уельсу за часів Римської імперії] – другий геологічний період від початку палеозойської ери тривалістю близько 42 млн рр. (485,4–443,8 млн рр. тому). Характеризується значними опусканнями поверхні материків і трансгресією моря (було затоплено 50% сучасних континентів). Для кінця О.П. властиві активні тектонічні рухи, пов’язані з каледонською складчастістю. Життя концентрувалося практично повністю у водоймах. Рослинний світ був представлений переважно водоростями, тваринний – трилобітами, брахіоподами, граптолітами, коралами, головоногими та ін. З’являються перші риби. Впродовж О.П. переважна частина території України була суходолом і ареною розмивання більш давніх порід. Тільки на території Прикарпаття існував відносно глибоководний, а на територіях Ковельського виступу та Волино-Подільської монокліналі – мілководні морські басейни. Територія України належала до області високих палеоширот, що межувала з африканським ареалом льодовикових фацій і полярних температур.
Таблиця 1. Підрозділи ордовицького періоду
Період Епоха Вік Час, млн років тому
Ордовицький Верхній Хірнантський 445,2—443,8
Катський 453,0—445,2
Сандбський 458,4—453,0
Середній Дарривільський 467,3—458,4
Дапінгський 470,0—467,3
Нижній Флойський 477,4—470,0
Тремадокський 485,4—477,7
Поділ дається відповідно до ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії) станом на 02.2017