ОПАЛ

Розділ: 
[від лат. apalus – дорогоцінний камінь] – мінерал, прихованокристалічний кремнезем, що вміщує адсорбовану воду. Формула: SiO2•nH2O. Зустрічається в осадових породах у вигляді натічних утворень, землистих мас, сталактитів, псевдоморфоз по дереву (скам’яніле дерево). Колір білий, бурий, червоний, молочно-блакитний, безбарвний. Для благородних О. характерна „гра кольорів” – мерехтіння зелених, малинових, фіолетових, червоних рефлексів, яке обумовлене іризацією. Блиск восковий, скляний, перламутровий або матовий. Твердість 5–6. Густина 2,1–2,5. Утворюється, зазвичай, внаслідок розкладання силікатів при вивітрюванні порід, коагуляції золей кремнезему в прибережних частинах моря. Нагромаджується у складі опок, трепелу, діатоміту, кізельгуру. Відкладається також із гідротерм та гейзерів (гейзерит та ін.). Виповнює тріщини та мигдалини в ефузивних породах – ріолітах, трахітах, андезитах. В результаті розкристалізації переходить у халцедон. Більшість родовищ дороцінного О. знаходиться в Австралії. Окрім Австралії,дорогоцінні опали видобувають в Мексіці, Бразилії, Гватемалі, Гондурасі, Японії, Чехії, США. Незначні прояви опалів є й на Україні. У 2008 році НАСА повідомила про знахідки опалів на Марсі. Цінний виробний, дорогоцінний камінь.
Рис. 1. Вогняний опал. Жаліско, Мексіка
Рис. 2. Відполірований кристал опалу з Бразилії
Рис. 3. Природний зразок опалу з Австралії (Пн.-Східна). Розміри: 11,0 х 7,2 х 4,8 см.