МЕЗОЗОЙСЬКА ЕРАТЕМА

[від гр. mesos – середній, zoe – життя] – друга від докембрію ератема відкладів земної кори. Поділяється на три системи: тріасову, юрську та крейдову. Для М.Е. характерні значні товщі магматичних порід, зокрема гранітних гігантських батолітів у Верхояно-Чукотській та ін. областях на сході Азії, в Кордильєрах, Андах. Вони сформувалися під час тектонічних активізацій. На платформах до М.Е. належать унікальні трапові формації (Сибір, Пд. Америка, Африка). Для тріасової системи характерні однотипні літогенетичні формації (червонобарвні, евапоритові, карбонатні тощо). До юрської системи належать континентальні червонобарвні, вугленосні, каолінітові, бокситоносні відклади, а також морські глинисті, карбонатні та ін. породи. Крейдова система складена теригенними (зокрема флішеві формації), карбонатними (потужні товщі писальної крейди), евапоритовими, бокситоносними, вугленосними та ін. відкладами. В межах України відклади М.Е. мають значну потужність у Дніпровсько-Донецькій западині (біля 3 км), пн.-зх. зануренні Донецької складчастої споруди (близько 2,5 км), у складчастих спорудах Карпат (до 2,5 км), Криму (понад 13 км). В морських басейнах впродовж тріасу-середньої юри накопичились піщано-глинисті, місцями вулканогенні та карбонатні відклади, протягом пізньої юри – мергелі та вапняки. В кінці юрського і на початку крейдового періоду відкладаються піщано-глинисті та карбонатні товщі. Широко розповсюджені верхньокрейдові піщано-глинисті відклади, крейда та мергелі. Континентальні відклади платформної частини України представлені глинами і пісками, часто строкатоколірними. З мезозойськими товщами пов’язані поклади нафти в Прикарпатті, газу в Причорномор’ї, фосфоритів в Донбасі та Придністров’ї. Породи М.Е. активно використовуються також як будівельні матеріали.

Рис. 1. Підрозділи мезозойської ератеми, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)

Ератема Система
Вік (початок-кінець)
млн років
  Мезозойська   Крейдова 145,0 - 66,0
  Юрська 201.3 - 145,0
  Тріасова 251,9 - 201,3