МАТЕРИКОВИЙ СХИЛ

Перехідна структура між материком (його шельфом) і океаном (океанічним ложем). В його межах зменшується потужність земної кори, виклинюється гранітний шар. Знаходиться нижче брівки шельфу на глибинах від 140 м до 3600 м. Як правило, займає вузьку смугу морського дна і характеризується значним нахилом поверхні (середній кут становить 5-70, іноді 15-200, на деяких ділянках до 500). У верхній частині переважають нахилені рівнини та каньйони, в середній – форми скидового розчленування, в нижній – ступінчасті рівнини та акумулятивні шлейфи. Для М.С. характерна висока сейсмічність. В його межах широко розповсюджені процеси підводної денудації (зсуви, суспензійні потоки).
Рис.1. Материковий (континентальний) схил на схемі структур океанічного дна