МААР

[від нім. Maar] – за формою лійкоподібна заглибина на земній поверхні, іноді заповнена водою, за генезисом – кратер вибуху з жерлом без конуса, оточений невисоким валом із пухких продуктів виверження. Маари утворюються в результаті лише одного вулканічного газового вибуху – лавовий потік при цьому не формується. Діаметр маарів змінюється від 200 м до 3200 м, глибина – до 400 м. Розповсюджені в Баварії, де у вулканічному районі Айфель розміщені 25 маарів, багато з яких заполнені водою озер. Немало маарів знаходиться на плато Атертон у північному Квінсленді (Австралія), серед яких великі — озеро Баррін (103,5 га) і озеро Ічам (50,3 га). Один із мааров Камчатки диаметром 1,65 км, розташований у кальдері вулкана Узон, має діаметр 1,65 км і заполнений водами озера Дальнє. Аналогічні лійки газових вибухів у Південній Африці та Якутії називаються діатремами або кімберлітовими трубками.
Рис. 1. Три маари, заповнені водою озер у вулканічному районі Айфель. Німеччина