ЛАХАР

[індонез. lahar] – своєрідний грязьовий потік, який утворюється за рахунок змивання зі схилу вулкана пухкого пірокластичного матеріалу. Складається з суміші води, вулканічного попелу, пемзи і гірських порід. Виникає під час прориву кратерного озера, інтенсивних дощів або танення льоду чи снігу. Рухається Л. подібно селю під впливом сили тяжіння. Розрізняють Л. гарячі й холодні. Лахарк смертельно небезпечний, адже має високу швидкість і інтенсивність потоку. Його консистенція, в'язкість і густина приблизно відповідає бетону. Під час руху вік рідкий, а у стані спокою нагадує тверде тіло завдяки високій в'язкості. Швидкість руху може досягати 100 км/год., при цьому лахар зумовлює катастрофічні руйнування на своєму шляху.
Див.: 
Рис. 1. Лахар на вулкані Св. Олени (1982) довжиною 80 км. Скалисті гори, США
Рис. 2. Катастрофічний лахар в межах вулканічної групи Унзень на о, Кюсю, Японія
Рис. 3. Наслідки діяльності лахара вулкана Пінатубо на о. Лусон в Індонезії(зверху - до, знизу - після виверження)