КОНТИНЕНТ

[від лат. continents – тверда земля, материк] – найбільший масив земної кори континентального типу, що виступає над рівнем Світового океану у вигляді суші (лише незначні за площею підводні окраїни занурені під воду). Потужність земної кори в межах К. змінюється від 20 км до 75 км. Виділяють шість К.: Євразія, Пн. Америка, Пд. Америка, Африка, Австралія, Антарктида. Згідно концепції фіксизму сучасні К. сформувалися за рахунок розростання давніх ядер консолідації в процесі розвитку геосинкліналей. Концепція ж мобілізму пояснює утворення сучасних К. в результаті розколу єдиного суперконтиненту Пангеї спочатку на Гондвану і Лавразію, а далі на дрібніші брили. Рух літосферних плит у горизонтальному напрямку є чинником постійної зміни контурів К. В океанах виділяють також мікроконтиненти - острови і підводні плато з континентальною корою. Синонім – материк.