КЛІФ

[від англ. cliff – обрив, урвище] – прямовисний абразійний обрив (урвище) на березі моря чи озера, утворений в результаті руйнування корінних порід прибоєм. К. поступово відступає в бік суходолу, збільшуючи ширину берегової частини абразійної берегової тераси (бенчу), яка знаходиться біля його підніжжя.
Див.: 
Рис. 1. Кліф на березі Балтійського моря. Гдиня, Польща
Рис. 2. Схема формування кліфа, абразійної ніші (1), абразійної тераси (бенчу) та акумулятивної тераси (3)
Рис. 3. Кліф Могер на Атлантичному узбережжі Ірландії. Середня висота - 120 м, протяжність - 8 км