КАРСТ

[від вапнякового плато Карст (слов. Kras) поблизу Трієсту в Словенії] – сукупність явищ і процесів розчинення та вилуговування водою гірських порід з утворенням пустот різного розміру і форми. Виникає в районах розвитку водорозчинних порід – гіпсів, вапняків, кам’яної солі тощо. В результаті К. утворюються карстові форми рельєфу. Для розвитку К. необхідні такі умови: 1) наявність порід, що карстуються (розчинних), які мають пори та тріщини; 2) наявність достатньої кількості атмосферної агресивної рухомої води, яка просочується по тріщинам і порам порід. Класифікують К. за породами, що карстуються (карбонатний, соляний, гіпсовий), за ступенем покриття карстуючих порід (голий, відкритий, задернований, броньований, похований), за особливостями прояву (К. помірних широт, середземноморський, тропічний та ін.) тощо. Дослідженням К. займається карстологія. В Україні К. поширений головним чином у Кримських горах, Середньому Подністров’ї, Товтровому кряжі, Кременецьких горах, Опіллі та Донецькому кряжі. Відкритий К. розвинутий на території Волинської і Рівненської областей.
Рис. 1. Розповсюдження поверхневого карсту на вапнякових схилах в Ірландії
Рис. 2. Глобальний розподіл розповсюдження карбонатних товщ (райони розвитку карсту)
Рис. 3. Шилінь ("Кам'яний ліс") - результат діяльності карстових процесів. Об'єкт є Всесвітньою спадщиною ЮНЕСКО. Провінція Юньнань, Китай