КАРБОНАТИ

[від лат. carbo – вугілля] – поширений клас мінералів, природних солей карбонової (вугільної) кислоти. Відомо близько 120 представників цього класу. Найбільш розповсюджені в природі К. кальцію та магнію – кальцит та доломіт, рідше зустрічається магнезит. Порівняно рідко зустрічаються К. феруму (заліза) – сидерит, плюмбуму (свинцю) – церусит, стронцію – стронціаніт, барію – родохрозит, вітерит та купруму (міді) – малахіт, азурит. Більша частина К. кристалізується в моноклінній і ромбічній сингоніях. Поширене явище поліморфізму. Всі К. розчиняються в кислотах з виділенням СО2 („закипають”). Поход-ження К. здебільшого екзогенне та гідротермальне, також вони можуть бути результатом метасоматичних пе-ретворень. Утворюють потужні товщі карбонатних порід (вапняки, доломіти та ін.). Використовуються в будівельній, металургійній, оптичній, хімічній, паперовій та ін. галузях промисловості.