КАЙНОЗОЙСЬКА ЕРАТЕМА

[від гр. кainos – новий, zoe – життя] – третя (верхня) від докембрію ератема відкладів земної кори. Об’єднує гірські породи, що утворилися протягом кайнозойської ери. Розділяється на три системи: палеогенову, неогенову і четвертинну (антропогенову). Відклади двох перших раніше об’єдну-вались у „третинну систему” (Ч. Лайєль, 1833). Останній термін дотепер використовують, поділяючи кайнозой на третинну і четвертинну системи. Спочатку до третинної системи входили три відділи: еоцен, міоцен і пліоцен. Пізніше були виділені ще два відділи – палеоцен і олігоцен. У подальшому палеоцен, еоцен і олігоцен були об’єднані під загальною назвою „палеоген”. В Україні палеогенові відклади характеризуються значною різноманітністю. На більшій частині території у водах мілководних морів формувались відклади платформного типу (вапняки, піски, вторинні каоліни, буре вугілля, глини, опоки). В Карпатському і частково Кримському регіонах формувались флішеві осадки. Неогенові відклади також мають велику різноманітність літологічного складу. У платформній частині це переважно піски, пістряві та червоно-бурі глини, в Закарпатському та Передкарпатському прогині – моласові соленосні відклади, вулканогенні та вулканогенно-осадові породи, вапняки, глини, пісковики. В межах півдня України (понтичний басейн) накопичувалися вапняки і піщано-глинисті відклади. Четвертинні відклади характеризуються різноманіттям літологічного складу, походження та відносно невеликою потужністю. Найпоширенішими генетичними типами є еолово-делювіальні (лесові породи), алювіальні, льодовикові (власне льодовикові та водно-льодовикові), елювіальні, делювіально-колювіальні, морські. Найбільша потужність четвертинних відкладів спостерігається в межах низовин (до 40-60 м). На височинах і підняттях потужність становить 5-12 м, у гірських областях – від 0,5 м до 2-5 м. З кайнозойськими відкладами в Україні пов’язані родовища нафти і газу (Передкарпатська, Причорноморсько-Кримська, Індоло-Кубанська нафтогазоносні області), бурого вугілля (Дніпровський буровугільний басейн), марганцевих руд (Нікопольський марганцевий басейн), кам’яної і калійних солей (Передкарпатський та Закарпатський соленосні басейни).
Рис. 1. Підрозділи кайнозойської ератеми, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Ератема Система
Вік (початок-кінець)
млн років
  Кайнозойська   Четвертинна 2,58 - 0
  Неогенова 23,03 - 2.58
  Палеогенова 66,0 - 23,03