ЕРОЗІЯ

[від лат. erosio – роз’їдання] – 1. У широкому розумінні – руйнування гірських порід водними потоками, вітром, льодовиками. Складова денудації. 2. У вузькому розумінні – процес розмивання, змивання, шліфування, стирання гірських порід водними потоками, що в сукупності з гравітаційними процесами приводить до утворення долин, ярів, балок та ін. від’ємних форм рельєфу. Процес складається з механічного розмиву порід, шліфування та стирання дна русла уламками, а також хімічного розчинення деяких порід (вапняків, гіпсів, солей та ін.). Інтенсивність Е. визначається потужністю водних потоків та стійкістю гірських порід до розмивання. Виділяють Е. площинну та лінійну. Поряд із природною розвивається антропогенна Е., що є результатом надмірного зрошування, розорювання схилів, знищення рослинності тощо.