ЕРАТЕМА

Велетенська одиниця стратиграфічної шкали, що об’єднує всі товщі порід, утворені протягом ери (сотні млн років). До її складу входять системи. Є складовою еонотеми. Термін запропонований американським геологом Х. Хедбергом (1966). В Україні термін „Е.” прийнятий у 1976 р. і використовується замість групи. В межах архею виділяють чотири Е.: еоархейську, палеоархейську, мезоархейську, неоархейську; в межах протерозою – три Е.: палеопротерозойську, мезопротерозойську, неопротерозойську; фанерозою – та-кож три: палеозойську, мезозойську, кайнозойську.