ЕРА

[від лат. aere буквально початкове число] – 1. Тривалий історичний період, що кардинально відрізняється від попереднього. 2. В історичній геології одиниця відносної геохронологічної шкали, яка відповідає тривалому етапу геологічної історії Землі. Визнаними Е. є: еоархейська, палеоархейська, мезоархейська, неоархейська, палеопротерозойська, мезопротерозойська, неопротерозойська, палеозойська, мезозойська та кайнозойська. Протягом Е. утворювались гірські породи, які складають ератему. Входить до складу еону, поділяється на періоди.