ДІАБАЗ

Розділ: 
[від гр. dia… – „пере”, basis – основа] – 1. Застарілий термін, під яким розуміли палеотипну магматичну (інтрузивну, ефузивну чи жильну) породу основного складу, яка зазнала зеленокам’яної зміни – заміни первинних мінералів (плагіоклазу і піроксену) вторинними (хлоритом, альбітом та ін.). В результаті вона набуває зеленуватого або зеленого забарвлення. При використанні цього терміна часто буває не зрозуміло, яка ж вихідна порода мається на увазі – плутонічна чи вулканічна. Замість терміна Д.зараз, зазвичай, використовують префікс мета-: метабазальт, метагабро і т.д. Ці породи поширені здебільшого в складчастих областях, але зустрічаються і на платформах (трапові формації); в Україні – в межах Українського щита. Використовується як сировина для виробництва мінеральної вати, кам’яного лиття, як будівельний камінь. 2. Жильна (гіпабісальна) порода основного складу, складена переважно клинопіроксеном і основним плагіоклазом, що має діабазову структуру. Колір зеленувато-чорний. Густина 2,79-3,30.
Рис. 1. Діабаз