ГІПОТЕЗА БАЗИФІКАЦІЇ МАТЕРИКОВОЇ КОРИ

[від гр. hypothesis – передбачення + basificatio – заосновнення, перетворення на основну] – тектонічна гіпотеза, згідно якої в мезозої відбулось перетворення (базифікація) материкової земної кори, а саме – заміна її кислого та середнього матеріалу ультраосновним матеріалом мантії і формування земної кори океанічного типу. Кінцевим результатом базифікації була океанізація – опускання важкої базитової кори в мантію (астеносферу) і утворення западин (океанів) на місці материків. Остаточно сформульована відомим російським геологом В.В. Білоусовим (1955). Згідно Г.Б.М.К. до кінця палеозою – початку мезозою материкова кора вкривала всю земну кулю, в тому числі й на території сучасних океанічних басейнів. Від початку мезозою під впливом внутрішнього розігріву, розплавлення та диференціації речовини мантії відбувалися опускання й занурення в мантію значних за площею ділянок материкової кори. За В.В. Білоусовим, базифікація завершилась у середині крейдового періоду.