ГІПЕРГЕННІ ПРОЦЕСИ

[від гр. hyper – над, зверху; genesis – походження] – за академіком О.Є. Ферсманом (1922, 1934), сукупність процесів у приповерхневій зоні літосфери (зоні гіпергенезу) на межі з гідро-, атмо- і біосферою, які зумовлюють зміни та руйнування первинних мінералів та гірських порід і перетворення їх в стійкі до даних умов мінерали та породи. В результаті Г.П. утворюється елювій, а також формуються залишкові, інфільтраційні, розсипні, осадові родовища корисних копалин. Синонім – процеси вивітрювання.