ГІДРОГЕОХІМІЧНА ЗОНАЛЬНІСТЬ

[від гр. hydor – вода, geo – Земля; лат. chimia – хімія + zone – пояс] – закономірна послідовність змін в плані і розрізі хімічного складу підземних вод, як наслідок зміни факторів впливу (загальної географічної зональності). Розрізняють Г.З. широтну, висотну і вертикальну. Широтна Г.З. проявляється в закономірному збільшенні з півночі на південь мінералізації, зміні концентрації окремих компонентів складу та їх співвідношень. Висотна Г.З. характеризується зміною мінералізації та концентрації окремих компонентів хімічного складу підземних вод за висотними зонами гірських областей. Вертикальна Г.З. полягає у закономірній зміні мінералізації і хімічного складу підземних вод в розрізі артезіанських басейнів. Як правило, в розрізі виділяють три гідрогеохімічні зони: верхню (прісних вод), середню (солонуватих вод) і нижню (солоних вод).