ГЕОТЕКТУРА

[від лат. geo – Земля, tectura – покриття] – за академіком І.П. Герасимовим (1946), сукупність найбільших форм рельєфу Землі, що утворилася під впливом планетарних (масштабних внутрішніх) процесів. Виділяють чотири типи елементів геотектури: материкову, океанічну, перехідної зони (від материка до океану) і серединно-океанічних хребтів. В межах цих типів виділяють форми менших розмірів – елементи морфоструктури і елементи морфоскульптури. Синонім - морфотектура.