ГЕОСИНКЛІНАЛЬ

[від гр. geo – Земля, syn – разом, klino – вигинаю, нахиляю] – 1. За первинним тлумаченням (Шацький, 1946) - один із головних тектонічних елементів земної кори, рухома структура значних розмірів, в межах якої інтенсивно проявляються вертикальні і горизонтальні переміщення, магматизм і сейсмічність. Протиставляється платформі. Протягом десятків і сотень млн років в процесі свого розвитку Г. проходить декілька стадій – від прогинання і накопиченням потужної осадової товщі, до підняття і перетворення в гірську складчасту країну. Для Г. характерні такі формації: зеленокам’яна, вулканогенна кремениста, глинисто-сланцева, флішева, моласова. Серед інтрузивних утворень розповсюджені гранітоїдні інтрузії. 2. В сучасному розумінні - синонім геосинклінального поясу. Прикладом Г. на початковій стадії є сучасні глибоководні западини вздовж тихоокеанського узбережжя Азії, а на стадії підняття – гірські країни Альпійсько-Гімалайського поясу.