ГЕОЛОГІЧНА ПАМ’ЯТКА ПРИРОДИ

[від гр. geo – Земля, logos – вчення] – унікальний або типовий геологічний об’єкт, який має наукову, культурно-пізнавальну або естетичну цінність і розглядається як геологічна спадщина.  Серед Г.П. виділяють: 1) за характером розкриття - природні, техногенні, природно-техногенні; 2) за походженням - магматичні, тектонічні, осадові, вулканічні, космогенні та ін. 3) за предметом пізнання - стратиграфічні (стратотипи, розрізи), петрографічні (відслонення, масиви порід), мінералогічні (місцезнаходження рідкісних мінералів), палеонтологічні (унікальні місцезнаходження скам’янілостей, відбитків, слідів життєдіяльності біоти), тектонічні (форми структур, тектонічних порушень), геоморфологічні (скелі, каньйони, кручі, печери, вулканічні конуси, метеоритні западини), гідрогеологічні (джерела мінеральні, гейзери, терми) та ін. 4) за екологічним станом - чисті, забруднені. На території України виділяють понад 400 Г.П., серед них: скам’янілі дерева (м. Дружківка, Донецька обл.), вулканічний масив Карадаг, вапнякові печери (Мармурова та ін.), Великий каньйон, гірський масив Аюдаг (Крим), гіпсова печера Оптимістична, відслонення вендських порід (Хмельницька обл.). Значна кількість Г.П.П. охороняється державою. Унікальні Г.П.П. розглядаються як геосайти. В райони розповсюдження унікальних Г.П.П. організовуються геопарки. Є обєктами геотуризму.
Рис. 1. Геологічна пам'ятка "Вежа диявола" у штаті Вайомінг, США
Рис. 2. Геологічна пам'ятка "Базальтові стовпи" едіакарієвого віку поблизу с. Базальтове Костопільського району Рівненської області
Рис. 3. Геологічна пам'ятка "Ерозійний останець морських рифів (Товтрів) сарматського віку" у с. Підкамінь Бродівського р-ну Львівської обл.