ВІКОВА МЕРЗЛОТА

Приповерхнева підземна зона земної кори з від’ємними температурами гірських порід, що зберігається протягом віків і навіть тисячоліть. Існує в умовах різко континентального клімату. Характеризується постійною низькою (нижче 00С) температурою і наявністю вологи у твердій фазі – у вигляді прошарків та лінз льоду в товщі порід. Має потужність від декількох до сотень метрів. Розвивається завдяки тривалому (в геологічному розумінні) охолодженню товщ земної кори нижче 00С. В межах В.М. розповсюджені своєрідні геологічні процеси: морозобійне розтріскування, термокарст, спучування, соліфлюкція, десерпція, термокарст та ін. У науковому значенні термін В.М. не зовсім точний, хоча й загальновизнаний. Близькі терміни – багаторічна мерзлота, багаторічномерзлі породи, мерзла зона літосфери, зледеніння підземне, вічномерзла товща гірських порід.
Рис. 1. Розповсюдження вікової мерзлоти в північній півкулі. Бузковий колір - райони багаторічної мерзлоти; синій - райони промерзання грунту понад 15 діб на рік; червоний - райони промерзання менше 15 діб на рік; суцільна лінія - межа області сезонного сніжного покриву.