ВОДИ ПІДЗЕМНІ

[рос. подземные воды; англ. underground waters; нім. Grundwasser; фр. eaux souterraines, eaux de sous-sol; ісп. aguas subterraneas] - води, що знаходяться в порах і тріщинах гірських порід літосфери в різних станах і формах. Класифікують В.П. за фізичними властивостями, умовами залягання, хімічним складом, походженням тощо. Утворюються внаслідок інфільтрації атмосферних опадів та поверхневих вод, конденсації водяної пари, магматичних процесів, метаморфізму та ін. Виділяють три основні генетичні типи В.П.: 1) метеогенні або вадозні (інфільтраційні, інфлюаційні та конденсаційні); 2) літогенні (седиментогенні, відроджені, новоутворені та ін); 3) магматогенні або ювенільні (потрапили з мантії). За місцем знаходження В.П. розділяються на порові (у пісках, галечниках та ін.), тріщинні (у тріщинах скельних порід) і карстові (у карстових пустотах). За умовами залягання виділяють води зони аерації (верховодка та ін.), ґрунтові води, міжпластові (безнапірні й артезіанські) та тріщинні. За ступенем мінералізації – прісні та мінеральні. Серед основних фізичних властивостей В.П. виділяють колір, запах, смак, прозорість, температуру, щільність, радіоактивність та ін. Переміщення В.П. в товщах порід здійснюється переважно за законами фільтрації. Насичені В.П. шари гірських порід утворюють водоносні горизонти. За призначенням В.П. розділяються на питні, мінеральні, промислові, теплоенергетичні і технічні. Розглядаються як цінні гідромінеральні корисні копалини. Вивченням В.П. займається гідрогеологія. Див. також відео1, відео2, відео3.