БЕРІАСЬКИЙ ЯРУС

[від с. Беріас на пд. сході Франції] – нижній ярус крейдової системи (неокому) Міжнародної хроностратиграфічної шкали. Часовий інтервал формування відкладів - 145,-139,8 млн рр. Вперше вапняки Б.Я. в якості самостійного ярусу були виділені фр. геологом Г. Коканом (1876). Стратотип розміщений поблизу с. Беріас на пд. сході Франції і складений вапняками з прошарками мергелів у верхній частині. Характеризується представником брахіопод Terebratula diphyoides. Позначається індексом K1b.
Таблиця 1: Беріаський ярус у структурі крейдової системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Система Відділ Ярус Вік
  Крейда   Верхня   Маастрихт  72,1—66,0
  Кампан  83,6—72,1
  Сантон  86,3—83,6
  Коньяк  89,8—86,3
  Турон  93,9—89,8
  Сеноман  100,5—93,9
  Нижня   Альб  113,0—100,5
  Апт  125,0—113,0
  Барем  129,4—125,0
  Готерів  132,9—129,4
  Валанжин  139,8—132,9
  Беріас  145,0—139,8