БАР

[від англ. bar – перешкода] – 1. Велика акумулятивна форма прибережного рельєфу – вузький, витягнутий підводний вал, піднятий вище рівня мілководної частини моря. Утворюється під дією хвиль і течій в результаті паралельного переміщення донних піщано-гравійно-галечних наносів у напрямку берега. Гігантські бари простягаються вздовж берега на десятки і сотні км при ширині до 20–30 км. Утворення барів нерідко призводить до формування лагун. Типовим баром є Арабатська стрілка на зх. узбережжі Азовського моря. Значні за розмірами бари зустрічаються у Мексиканській і Гвінейській затоках та на атлантичному узбережжі США. 2. Піщана підводна відмілина в гирлі ріки, утворена в результаті осадження річкових и морских нанесень. Бар відгороджує гирло річки від моря.Синоніми – береговий вал, пересип.
Див.: