АСФАЛЬТ

Розділ: 
[від гр. asphaltos – гірська смола] – тверда смоляниста речовина (гырська порода) чорного кольору з раклвистим зламом. Густина 1-1,1 г/м3, температура плавлення 20-1000С.  Хімічний склад (%): 80-85 С, 10-12 Н, 0,1-10 S, 2-3 O. Утворюється з важких фракцій нафти шляхом випаровування легких складових і окислення під впливом гіпергенезу. Зустрічається в нафтогазоносних районах у вигляді жил, насичених проникних пластів, а також озер у зонах виходу нафти на земну поверхню. У суміші з піском і гравієм часто заповнює тріщини і каверни у вапняках, доломітах та ін. породах. У давнину головним джерелом асфальту було Мертве море, яке до кінця 19 століття називалось Асфальтовим. Ассірійці, фінікійці і єгиптяни широко використовували асфальт при будівництві споруд і кораблів. Єгиптяни активно використовували асфальт для муміфікації. Також його використовували для створення живописних фарб і лаків. Відомим джерелом природного асфальту є бітумне озеро Піч-Лейк на о. Тринідад, запаси якого оцінюються у 6-10 млн т. У промислових масштабах асфальт видобувають у 9 країнах.
Hbc/ 1/ Ghbhjlybq fcafkmn