АГАТ

Розділ: 
 
[від араб. агік” – волосся немовляти, або від назви річки Ахатес (нині Дірилло) на о. Сицилія, де здавна знаходили цей камінь] – мінерал, смугастий або плямистий, концентрично-зональний різновид халцедону. Колір сірий, світло-сірий, молочно-білий, сіро-блакитний, зелений, рожевий, коричневий, синій або чорний. Густина 2,57-2,58. Твердість 7. Злам раковистий. В’язкий. Походження гідротермальне, поствулканічне. Механізм формування остаточно не встановлений. Існують різні теорії утворення як самих агатових жеод, так і тонкої полощатості халцедонових прошарків в агатах. Вважається, що агати повільно формувались в умовах протікання періодичних процесів, повязаних з дифузією мінеральних розчинів та їх перенасиченням, або з розкристалізацією гелів кремнезему, або з полімеризацією кремнезему при утворенні халцедону. Зустрічається головним чином в ефузивних породах андезито-базальтового, рідше ріолітового складу у вигляді мигдалин, жовен (конкрецій), прошарків. Серед різновидів виділяють агат бразильський (з тонкими концентричними шарами), агат чорний ("магічний"), агат моховий (дендритовий), агат блакитний (сапфірин), агат очковий, агат дисковий та ін. Використовується як напівдорогоцінне та виробне каміння.
Рис. 1. Агат з Бразилії
Рис. 2. Агат з Ботсвани
Рис. 3. Моховий агат