АА-ЛАВА

[від гавайської назви] тип лави, яка розбита на характерні блоки (уламки, брили) з нерівною шлаковою поверхнею. Назва введена К. Даттоном (1884) під час вивчення лавових потоків вулкана Кілауеа (Гаваї) для протиставлення іншому типу – пахоехое-лави. Характерна для базальтового лавового потоку середньої або низької в’язкості, розірваного на окремі частини з нерівною шлаковою поверхнею. Від типових лав А.-Л. відрізняється меншими розмірами уламків (переважно до 1 м в перетині, рідко до 1,5 м), значною потужністю потоків (до 4,5-6 м) і нерівною поверхнею. Формується при виверженнях щитових вулканів океанів (Гавайські о-ви, Ісландія), а також континентальних виверженнях вулканічних плато. Синонім – уламкова шлаково-брилова лава.
Рис. 1. Розплавлена (гаряча) аа-лава вулкана Кілауеа (Гаваї)
Рис. 2. Застиглий потік аа-лави на північному схилі вулкана Етна (о. Сицилія)
Рис.3. Аа-лава як зразок гірської породи (музей у м.Канберра, ПАР)